26 травня у стінах ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» була проведена Всеукраїнська науково-практична конференція «Забезпечення

 транспарентності (прозорості) процедур банкрутства в Україні». Організатором конференції від КНЕУ була кафедра корпоративних фінансів і контролінгу. Співорганізаторами конференції стали Рада адвокатів Київської області та Комітет з питань правосуддя Громадської ради при Міністерстві юстиції. Даний захід був проведений в офлайно-онлайновому режимі та поєднав ТОП-спікерів з питань банкрутства та санації, юристів та фінансистів, чия колаборація та фахові дискусії сформували нові інсайти на дискусійні питання щодо процедур банкрутства в Україні.

Зі вступним словом виступив завідувач кафедри корпоративних фінансів і контролінгу, д.е.н., професор Терещенко О.О., який наголосив на тому, що проблематика банкрутства та санації є доволі специфічною. Її вирішення можливе лише за тісної співпраці науковців,  практиків, експертів у сфері як права, так і фінансів. Нагальною є необхідність запровадження інструментів, які б зменшили мотивацію усіх зацікавлених сторін до тінізації фінансових відносин у рамках процедур банкрутства та санації.  В подальшому, Сіваков Л. М., заступник Голови Ради адвокатів Київської області зауважив, що окреслена проблематика даного круглого столу є надважливою, а рекомендації можуть стати в нагоді при вирішенні. проблемних аспектів у процедурах банкрутства.

Суддя Верховного суду, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі  Верховного суду Погребняк В.Я. у своїй доповіді відзначив, що проблемними залишаються питання щодо  визнання репутаційних ризиків, шахрайства та хабарництва в системі правосуддя, тому можливість протидії шляхом відкритих даних, прозорості та ділової репутації правника є першочерговими.  Також було окреслено особливості банкрутства юридичних осіб та державних підприємств: причини виникнення та доведення до банкрутства, період часу, необхідний для дослідження та документи, в яких прослідковуються докази доведення.

У рамках конференції акценти були поставлені на шести дискусійних панелях:

Дискусійна панель «Антикорупційна складова законодавства про банкрутство та проблематика її імплементації» розпочалася з виступу Тарасенка Т. П., народного депутата України, на тему: Забезпечення антикорупційної спрямованості законодавчої бази процедур банкрутства. Акцент доповіді був спрямований на можливих напрямах протидії корупції, зокрема хабарництву та інших видах зловживань. Також було приділено увагу аналізу ризику неплатоспроможності діяльності підприємства та відповідальності перед кредиторами. Спікер наголосив на тому, що зміна політки та відкритість процедур банкрутства сприятиме зменшенню корупції у даній сфері.

Наступним в рамках дискусійної панелі виступив суддя Касаційного господарського суду Верховного суду Пєсков В.Г. з доповіддю «Фрод (fraud) у процедурах банкрутства», який визначають як неправомірний правочин так і фактичні дії та бездіяльність, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Розвиток національної доктрини щодо фродаторних правочинів розпочався з 2018 року. У сфері банкрутства, фрод визначений як правочин, що вчинений боржником на шкоду кредитора. Основними суб’єктивними та об’єктивними критеріями фроду є: пов’язаність сторін, відсутність економічної мети, шкода інтересам кредитора та загальна недобросовісність.

Фрод у сфері банкрутства пов'язаний із виведенням майна, за рахунок якого формується ліквідаційна маса. Фродаторним правочином є приведення боржника до стану неплатоспроможності у результаті вчинення правочину або стану загрози платоспроможності боржника у період виникнення спірного зобов’язання. Реагування на фрод: подання позову про визнання недійсним відповідного правочину.

Дискусійна панель «Фінансова санація та відновлення платоспроможності боржника» була представлена виступом Моісеєва Ю. О., який є співавтором Кодексу України з процедур банкрутства та очолював Департамент з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України, на тему: «Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство». Ключовою тезою доповіді стало розкриття сутності санації до відкриття провадження у справі про банкрутство (або досудова санація), яку можна розглядати як своєрідний «запобіжник» для юридичних осіб. Дискусійними є питання щодо контролю та моніторингу за процедурами досудової санації,  а також щодо призначення арбітражних керуючих. Було наголошено на особливостях банкрутства фізичних осіб та відновлення платоспроможності та репутації.

Дискусійна панель: «Прозорість у визначенні правового статусу учасників провадження у справі про банкрутство», в рамках якої Сидорович Р. М., народний депутат Верховної Ради України VIII скликання, співавтор Кодексу України з процедур банкрутства присвятив свій виступ актуальним практикам застосування окремих норм Кодексу з процедур банкрутства. Було наголошено на особливостях банкрутства державних підприємств в Україні, а саме застосування мораторію на процедури санації та ліквідації для державних підприємств, особливості досудової санації та розпорядження майном. Сутність плану санації, особливості проведення аукціонів, недійсні правочини, субсидіарна відповідальність власників корпоративних прав та багато іншого були детально розкриті у доповіді спікера.

Банасько О. О.,суддя Касаційного господарського суду Верховного суду продовжив дану дискусійну панель з виступом«Правовий статус забезпечених кредиторів», в якому було наголошено на компаративному аналізі нормативного регулювання банкрутства, а саме положень закону України та Кодексу. Вектор дискусії було спрямовано також на з’ясування визначень суб’єктності забезпечених кредиторів та майнових поручителів, а також визначенню їх характерних рис. Основні проблеми правового характеру у механізмі автоматичного припинення мораторію були окреслені в рамках доповіді спікера.

Філатовим В. А., директором Департаменту з банкрутства Міністерства юстиції України в рамках доповіді «Правовий статус боржника в справах про банкрутство» було окреслено, що прозорість та відкритість даних щодо стану боржника є передумовою запобігання банкрутству боржника. На особливостях субсидіарної відповідальності, правового статусу боржника, його правосуб’єктності було сфокусовано виступ спікера. Важливою тезою виступу стало те, що затверджений план санації є ключовим елементом процедури санації, при якій викривлення даних чи неповні дані про фінансовий стан боржника є неприпустимим, тому питання транспарентності є надзвичайно актуальними.

Дискусійна панель «Проблематика забезпечення об’єктивності діагностики фінансового стану боржника на окремих стадіях провадження у справі про банкрутство»  була представлена спікерами Терещенко О.О. та Проскурою К.П.

У межах висвітлення проблематики забезпечення об’єктивності діагностики фінансового стану боржника, завідувач кафедри корпоративних фінансів і контролінгу, професор Терещенко О. О. окреслив можливі напрями забезпечення прозорості фінансової складової процедур банкрутства. До фінансових проблем чинної в Україні процедури банкрутства доповідачем віднесено: відсутність чітких критеріїв, які є підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство; розмитість ознак неплатоспроможності боржника; неоднозначність підходів щодо  аналізу фінансово-господарського стану боржника, зокрема, при визначенні ознак фіктивного, прихованого чи доведення до банкрутства; необ’єктивну та непрозору оцінку вартості активів боржника; розмиті функції аудиту в процедурі банкрутства та нерозвинений аудит санації. Наслідком  прояву означених  проблем є загострення ризиків корупції та тінізація процедур банкрутства.

Для підвищення об’єктивності судових рішень у справах про банкрутство та імплементації ідей, закладених у законодавстві про банкрутство запропоновано запровадити рейтинговий підхід до аналізу фінансового стану підприємств, що ґрунтується на інтегральній оцінці ймовірності банкрутства.  Також окреслено проблематику оцінки вартості активів: наразі відбувається оперування переважно не ринковою, а балансовою їх вартістю. При цьому відсутні адекватні методики та алгоритми розрахунку окремих параметрів, що визначають ринкову вартість активів. Наслідком такої ситуації є необ’єктивна та непрозора оцінка вартості. Для вирішення зазначеної проблеми запропоновано удосконалити методику оцінки вартості та встановити орієнтири для розрахунку окремих параметрів, які задіяні для оцінки активів.

Логічним продовженням і переконливим доповненням до попередньої дискусії став виступ доктора економічних наук, професора, аудитора, судового експерта та головного наукового співробітника лабораторії економічних досліджень КНДІСЕ Міністерства юстиції України Катерини Петрівни Проскури. Доповідачка зробила акценти на неоднозначній ролі та особливостях фінансової діагностики банкрутства, адже компанії, які вже опинилися в стані банкрутства, очевидно, будуть мати значення фінансових коефіцієнтів нижче норми. Катерина Петрівна підкреслила, що основним недоліком діючих Методичних рекомендацій оцінки фінансового стану боржників є використання фінансових показників. Натомість на її глибоке переконання практичну цінність в цьому процесі має відігравати саме аналіз якості необоротних і оборотних активів, а також структури зобов’язань підприємства, що перебуває в кризовому стані. Насамкінець, спікер навів аргументи щодо необхідності доопрацювання і доповнення діючих «Методичних рекомендацій» сучасними економічними моделями прогнозування банкрутства.

У рамках даної дискусійної панелі відбулася жвава дискусія щодо спірних аспектів застосування оцінки фінансового стану боржника з боку аудиторів, арбітражних керуючих та судових експертів.

Дискусійну панель: «Забезпечення прозорості діяльності арбітражних керуючих» було розпочато виступом Титича В. М., к.ю.н., експерта в галузі банкрутства, засновника Комітету з конкурсного права Асоціації правників України на тему: «Прозорість у визначенні правового статусу учасників у справі про банкрутство», який у своєму виступі звернув увагу на те, що відносини у банкрутстві регулюються трьома законами: Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (закон про банкрутство), Кодексом процедур з банкрутства, та процесуальним кодексом - Господарсько-процесуальним кодексом України. Господарсько-процесуальний кодекс України визначає виключно три процесуальні статуси сторін - позивач (заявник), відповідач, третя особа.

Натомість, наявність в процедурі банкрутства таких специфічних суб’єктів, як кредитори, арбітражні керуючі, боржники,  та інші  не визначена.  Господарсько-процесуальний кодекс України не містить такого регламентування учасників судового провадження, та не врегульовує дії таких сторін в судовому процесі, а специфічні особливості провадження справ про банкрутство в ГПК України - відсутні взагалі, що містить певну правову невизначеність і потребує  додаткового наукового дослідження. Крім того, було наголошено на важливості конкурсного процесу як форми  господарського судочинства, який не виділено в господарсько-процесуальному кодексі. На думку експерта, до процедур позовного провадження доцільно віднести також і конкурсний процес, а його неврахування негативно впливає на рівень прозорості судових процедур з банкрутства.

Продовжив дискусію Бірюков О. М.,  д.ю.н., професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченко з виступом на тему: «Банкрутство фізичних осіб: міжнародні стандарти» в рамках Дискусійної панелі: «Транспарентність процедури оскарження правочинів боржника». У виступі було висвітлено основні аспекти елімінації корупційних ризиків шляхом участі арбітражних керуючих.  Про проблеми відновлення платоспроможності боржника-фізичної особи, рішення економічного характеру у справах про банкрутство, диференціація способів вирішення проблем заборгованості, шляхи покращення майнового стану були детально висвітлені спікером.

Наступну доповідь Ніколаєва І. С., к.ю.н., юридичного радника Центру комерційного права, Голови Комітету з питань правосуддя, експертної діяльності, банкрутства, виконання судових рішень Громадської ради при Міністерстві юстиції України, Члена Науково-консультативної ради Національної асоціації арбітражних керуючих України, співавтора Кодексу України з процедур банкрутства було присвячено особливостям розгляду справ господарським судом в межах провадження справи про банкрутство та спорів щодо майна боржника та визнання недійсним правочинів укладених боржником. Було акцентовано увагу на підсиленні функцій контролю з боку суду та інших учасників судового процесу за врегулюванням питань платоспроможності, правомірною оцінкою фінансового стану боржника та справедливого розподілу його майна. Новітній кодекс з банкрутства використовує підхід судового контролю за  поведінкою усіх учасників провадження справи про банкрутство, зокрема мова йде не тільки про боржника, а й інших учасників, які беруть участь у даному провадженні.

Проведена дискусія справила посильний внесок у інтегрування науки і практики у сфері банкрутства, а також сприяла генеруванню нових ідей щодо вирішення проблем щодо удосконалення процедур банкрутства та санації боржників. Відео-запис круглого столу, доступний за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=uANMa07vWsM, дозволить зберегти всі важливі інсайти у хроніках  кафедри корпоративних фінансів і контролінгу ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».