Факультет фінансів

Разом до Перемоги

 

Будь ласка, скажи мені, що ти повідомиш гарні новини,
Щоб я не спала із зав’язаними черевиками.
Я буду стерегти твій сон і вартувати звуки сирени,
Ходи подивитися на колір горизонту!

Кожен день я граю в хованки,
Де головна ставка – виживання.
В отвір, що залишився, я кладу цеглу,
Щоб не бачити світла в притулку, як пазл.
Хіба це те життя, якого ми заслуговуємо?
Краще прибережіть свої зусилля про запас.

Поки вбийці перетворюють деякі міста на порох,
Пам'ятайте: ваша евакуація триває.
Ти точно не маєш багато речей, люба,
Тож слідуй аби проводити свого єдиного синочка.

Спробуй відкинути свій страх,
Хоча й знаєш, що вони поруч.
Я ніколи не думала, що мені доведеться почути:
"Як побачиш танк - лягай! Зрозуміло?"...

Я боюся того, ким я стала,
Бо думки змушують мене почуватися заціпенілою.
Вони пробираються в мою голову,
І єдина ефективна допомога - це сон.

Кров стигне у венах,
Коли щоразу я запитую свою долю:
Усе життя я будував дім,
Аби вмить це все втратити.

Беручи до уваги військові злочини Росії,
Вищі сили кілька разів давали мені життя .
Вважається, що ангелів не видно,
Ну, вони виявились моєю родиною...

Зрідка мерехтять чужі тіні,
Ми заспокоюємо відчай, що душить:
«Мамо, вони ж нас не вб'ють, правда?»,
Скажи щось, не починай мене міцно обіймати!
Я вкриваюся курткою на весь зріст,
Хтозна, хто стане наступною жертвою бомбового прицілу?

°°°
Чим більше трапляється на вашому шляху,
Тим більше ви подолаєте.
Пізніше ти звернешся до душевного спокою,
Коли бій нас  більше не турбуватиме.

Знаєш, сміливим доля сприяє,
Наша зброя - золоте серце.
Одного разу я запрошу тебе побачити київський світанок,
Щоб згадати цю невтомну боротьбу за дім.

Автор Рибакова Аня

Please, tell me that you'll give me good news,
So that I won't sleep with tied shoes.
I'll guard your nap and listen for the siren,
Come up to watch the color of the horizon!

Every day I play hide and seek,
Where the main bet is survival.
In the remaining hole I put a brick,
To not to see the light in shelter, like a puzzle.
Indeed,is this the life we ​​do deserve?
You'd better save your efforts in reserve.

While murders turn some towns to dust,
Remember: your evacuation lasts.
You certainly don't own much things, Honey,
So follow to see off your only sonny.

Try to put aside your fear,
Although you know that they are near.
I never thought that I would have to hear:
"If you see a tank, lie down! Clear?"...

I'm afraid of who I've become,
'Cause thoughts are making me feel numb.
They make their way into my head,
The only helpful aid is bed.

The blood freezes in my  veins,
Each time I ask oneself my fate:
For the entire life I gained the hearth,
To lose my being all in once.

Considering Russian's war crimes,
The Powers gave me birth few times.
It is believed you can't see angels,
Well, they turned out to be my family...

Occasionally flicker stranger's shadows,
We're calming down despair that chokes:
"Mama, they won't kill us now, right?",
Say something, don't start hugging me tight!
I'm covering with a jacket to full height,
Who knows who'll be next victim of bombsight?

°°°
The more that comes your way,
The more you'll overcome.
Later you'll turn to peace of mind,
When combat won't bother us none.

You know, fortune favors the bold,
Our weapon is the heart of gold.
One day I'll invite you to see Kyiv's dawn,
To recall this tireless fight for home.

Author Anya Rybakova

 

 
Остання редакція: 23.12.22